моє сприйняття світу

Після довгої перерви я вперше йду на масовий (не не зовсім) інтелектуальний захід (після театру ;))) За два роки моєї відсутності в он-лайні, життя страшенно змінилося. Воно стало динамічне, яскраве (G-Club) тому пряме підтвердження, але, водночас, просте і тепле ;)

Чомусь мені хочеться майже після кожного слова ставити smile. Я зараз сиджу серед людей, які зібралися на мінікемп. Тут Максон. Ось прийшов Володимир Дегтярьов. Я його знаю тільки через Profeo (поки що). Ось Андрій Сміян. Погляди зустрілися. Відчуття, що одне одного знаємо.

Народ з фотоапаратами, комп’ютерами. Хтось грає у більярд, хтось п’є пиво (залишилося після вчорашнього відкриття клубу). Хтось грає у футбол на великому екрані. Я сиджу у кріслі Starski (білому) і пишу. Здається, виглядаю дивно з ручкою і блокнотом у цьому цифровому світі.

Навколо люди, які одне одного знають. Є ті, які начебто, самотні... Раніше, я б соромилася бути тут сама, без знайомих. Але тепер... Мені комфортно. По домашньому. Я майже вдома ;) Запізнення мінікемпу на 38 хв... Годинник на екрані повільно відраховує час: тік-тік-тік...Час іде так швидко, що його не видко... Діждуся суботи, кину всі турботи. Йтимеш, часе, тихше то й побачу хто ти...(Про сам міні кемп напишуть... Мені захотілося просто передати перші враження, емоції, настрій)